ІСТОРІЯ КОЛЕДЖУ

      Восени 1920 року, ухвалою Народного Комісара Освіти УРСР у Новій Чорториї відкрито Волинський агрономічний технікум імені Раковського з трирічним строком навчання. Як вищий учбовий заклад технікум готував фахівців вузького профілю – агрономів по хмелеводству та льонарству. Безпосереднє керівництво технікумом, як і іншими учбовими закладами здійснювалося Укрголовпрофосвітою Народного Комісаріату Освіти. Приміщенням для навчального закладу послужив місцевий графський маєток родини Оржевських (Шаховських).

       Навчальний процес в агротехнікумі розпочався 1 жовтня 1920 року з контингентом 35 студентів, а в 1924 році вже навчалось 96 чоловік, з них на першому курсі 36 чоловік, другому – 25, третьому – 35. Серед студентів було 17 комуністів, 27 членів комітету незаможних селян, 8 членів профспілки. В учбовому корпусі було розміщено три аудиторії з навчальними кабінетами по спеціальних предметах, гуртожиток для студентів, їдальня, клуб, бібліотека, читальня, канцелярія та квартира директора технікуму.

Першими керівниками і викладачами технікуму були:

  1. Козловський Борис Денисович – директор технікуму
  2. Питп’юк Василь Антонович – політком
  3. Марченко Михайло Юльянович – помічник директора по господарській частині
  4. Сабанев Федір Петрович – помічник директора по навчальній частині
  5. Калабардін Іван Миколайович – викладач
  6. Машковський Юстим Андроникович – викладач
  7. Красуський Олександр Станіславович – викладач
  8. Нагорний Кирило Якович – викладач
  9. Масленніков Данило Кирилович – завгосп.

        Волинський агротехнікум мав учбове господарство розміщене в трьох населених пунктах Любарського району : Коростки, Пединки, Нова Чортория. Щорічний випуск агрономів становив 35 – 36 чоловік, а перший випуск відбувся 1923 році, напередодні святкування шостих роковин Великої Жовтневої Соціалістичної революції. Останній загін агрономів випущено в 1929 році. В тому ж році рішенням Ради Народних Комісарів Української Радянської Соціалістичної Республіки  Волинський / Новочорторийський / агротехнікум переведено в Житомир, де він злився з Житомирським землевпорядним технікумом і був реорганізований у 1930 році в Житомирський с/г Інститут. За весь час існування агротехнікуму в Новій Чорториї  з 1920 року  відбулося сім випусків і надано кваліфікацію агронома 245 особам.

    Після переведення агротехнікуму в Житомир в Новій Чорториї відкрилася зоотехнічна профшкола, яка була перейменована в Новочорторийський технікум з двома відділами: зоотехнія і молочарство. На молочарському відділі відбувся тільки один випуск, а потім його було закрито.

       В 1936 році при технікумі відкривається ветеринарний відділ, який функціонує й досі. До Великої Вітчизняної війни відбулося  16 випусків і підготовлено 806 спеціалістів сільського господарства, а саме:

  • зоотехніків – 412, агрономів -245
  • техніків молочарства – 20,
  • ветфельдшерів – 129.

       За період існування технікуму до Великої Вітчизняної війни в різні строки працювало 60 викладачів, в тому числі 9 директорів технікуму, з яких особливо відзначився ініціативою та енергією Кривой Олександр Леонідович, який працював з 1 липня 1934 по 1 січня 1938 року. Під його керівництвом розширено актовий зал, надбудовано третій поверх,  збудовано одноповерховий гуртожиток на 60 місць , збудовано столярну майстерню та продмагазин .

       В 1941 році до початку Великої Вітчизняної війни в технікумі навчалося 360 учнів і працювало 20 викладачів. В червні 1941 року  відбувся 16-й випуск ветфельдшерів . Технікум припинив свою роботу, так як 10 липня 1941 року територія села була окупована німецько-фашистськими військами. В жорстоких боях з німецько-фашистськими загарбниками село Нова Чортория було визволено 7 січня 1944 року. Зразу ж після визволення території села було відновлено роботу Новочорторийського технікуму, який вже з 1 червня 1944 року розпочав свою діяльність в важких умовах післявоєнної розрухи.

       В складних умовах післявоєнного часу довелось працювати директору Яценко Ф.К., який незмінно і невтомно 16 років працював над створенням матеріально- учбової бази технікуму .

     Було збудовано гуртожиток, корівник, свинарник, двоквар-тирний жилий будинок, клініку, придбано 5 тракторів, 5 автомашин і т.д.

    З метою дальшого покращення житлових і матеріально–побутових умов для колективу технікуму був взятий курс на зміцнення матеріально–технічної бази технікуму, приведення в належний стан дендропарку та учбово–виробничого господарства. За активної участі адміністрації, викладацького персоналу, робітників та учнів лише за останні роки після війни було збудовано капітальну систему водопостачання близько двох кілометрів з установкою водонапірної башні, підведено воду до всіх виробничих споруд,збудовано і пущено в дію в систему водяного опалення в головному учбовому корпусі, змонтовано каналізаційну систему, збудовано лазню. Капітально перебудовано їдальню на

       150 – 200 чоловік, збудовано гуртожиток на 75 осіб, типову котельню, кормоцех, механічні майстерні , кузню, елект-ростанцію, гаражі для автомашин і тракторів, збудовано понад 20 підсобних приміщень, квартирний будинок для викладачів.

       Для розміщення учнів  було 4 корпуси гуртожитків для 160 учнів денного і 80 учнів заочного відділів. Гуртожитки електрифіковані і радіофіковані. На території села є майстерні побутового обслуговування: кравецька, швецька, голярна та інші,  які обслуговують учнів і належать райпромкомбінату. З метою збереження краси  дендропарку силами колективу посаджено понад 80 тисяч  декоративних дерев та кустарників, заведено прекрасні квітники, збудовано і висаджено центральну каштанову алею, алею плакучої іви, приведено в порядок липову алею.

      Великий вклад в створення матеріально – побутових умов в той час внесли такі працівники технікуму: Король В.І – директор, Міронов М. І. – заступник директора по господарській частині, Осадчук М.М – столяр, Забуженко М. Г.- механік, Левченко С.О. – робітник та інші.

       Підготовкою спеціалістів займався педколектив в складі 27 чоловік.  Всі викладачі мають вищу освіту і великий стаж виробничої та педагогічної роботи.

    В 1957 році було відкрито заочний відділ навчання по спеціальності ветеринарія та зоотехнія.

     Для підготовки спеціалістів  в технікумі було створено відповідну   матеріально-технічну базу. В технікумі налічувалось 15 учбових кабінетів та лабораторій, оснащених необхідними технічними засобами навчання .

   Для проведення лабораторно-практичних занять з ветеринарних предметів створена ветеринарна клініка, при якій працює стаціонар, де учні проводять курацію тварин.

         Практичні заняття з учнями проводились на фермах учбово – виробничого господарства технікуму та в передових господарствах району. В учбово-виробничому господарстві технікуму було 268 гектарів землі, в тому числі  користувальної 132 г орної – 112,5 га.

           Господарство мало ферми ВРХ – 88 голів, свиноферма-130 голів, коні-9 голів. Все поголів’я тварин розміщено в типових приміщеннях. В корівнику механізоване водопостачання, автонапування, працює механічне доїння,  роботи по приготуванню кормів механізовані.

   Виробнича практика учнів проходила в районних ветеринарних станціях по боротьбі з хворобами с/г тварин, ветдільницях, передових колгоспах області.

         Крім основного фаху в технікумі учні набували навичок по робочій професії – технік штучного осіменіння с/г тварин та одержували права водія.

   В 1972 році на базі Новочорторийського технікуму, Новочорторийського колгоспу ім. Мічуріна та Коростецького колгоспу ім. Ілліча було організовано Новочорторийський радгосп – технікум. Велику організаційну роботу було проведено дирекцією на чолі з диретором Матюхою М.С., парткомом / Симончук В. О. / та профспілкою організацією / Чубарук І. П. /.

      Радгосп–технікум сформувався із двох частин – учбової і виробничої.

      При організації радгоспу–технікуму повністю обновилась техніка господарства, значно змінився і збільшився склад спеціалістів.

      В 1975 році було завершено проектно-конструкторську документацію будівництва нового учбового комплексу / директор Матюха М. С. та Ярошенко І. М. /. В 1976 році було розроблено організаційно–господарський план розвитку господарства і в 1977 році розпочато будівництво нового учбового комплексу / директор Пастушенко Є. М. /.

      На протязі п’ятирічки ведеться інтенсивне будівництво нового чотириповерхового корпусу з кабінетами та лабораторіями сучасного зразка, спортивної та актової залів для розвитку культурно-масової та спортивної діяльності студентів.  В технікумі вдало організовано роботу клініки, стаціонару, кабінетів та лабораторій із спеціальних ветеринарних дисциплін.