«Героїзм — це не вроджена суперсила. Це свідомий вибір, який людина робить у мить найвищого випробування…» — саме цими пронизливими словами в Новочорторийському технолого-економічному фаховому коледжі розпочався тематичний захід, присвячений Дню Героїв.
23 травня Україна вшановує тих, хто в різні історичні епохи ставав щитом для нашої культури, свободи та самого права на існування. Для нашої спільноти цей день став моментом глибокої вдячності, гордості та невимовного болю, адже ціна нашої можливості навчатися і жити під мирним небом — надто висока.
Студенти та викладачі згадали циклічність української історії: від козацьких звитяг Івана Сірка та подвигу героїв Крут до дисидентів-шістдесятників і Героїв Небесної Сотні. Ведучі наголосили, що у 2014 та 2022 роках цей генетичний код волі знову спрацював безвідмовно. Вчорашні студенти, викладачі, айтівці та будівельники одягли однострій, щоб захистити майбутнє України.
Найважчою частиною стало вшанування пам’яті тих, хто повернувся з поля бою «на щиті». Війна забирає найкращих…Серед них — випускники нашого коледжу та наші мужні земляки.
Присутні вшанували пам’ять усіх полеглих за волю України хвилиною мовчання.
Особливими й почесними гостями заходу стали рідні нашого випускника — Юрія Шуляра, який віддав життя за суверенітет України.
Його мама і сестра Анна поділилися зворушливими спогадами про Героя та подарували книгу «Пам’ять в обличчях», щоб ми завжди пам’ятали, що свобода має обличчя, і кожне з них назавжди залишиться з нами. Спільнота коледжу схилила голови перед родиною воїна, висловивши безмежну вдячність за виховання справжнього Чоловіка та Патріота. Ваша втрата — це наш спільний біль. Ваша гордість — це гордість усієї України.
Під час заходу до присутніх звернувся директор коледжу Володимир Вержаківський, наголосивши на важливості збереження пам’яті про випускників та окреслив місію теперішнього покоління студентів: «Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших випускників та земляків, чиї імена навіки викарбувані в історії коледжу та всієї України. Наш обов’язок — не просто пам’ятати їхній подвиг, а бути гідними їхньої жертви. Кожна успішно здана сесія, кожен день нашого навчання — це можливість, виборена для нас їхнім життям. Ми маємо вчитися і працювати з подвійною силою, щоб відбудувати країну, за яку вони віддали найдорожче».
Герої не вмирають — вони просто змінюють однострій на крила янголів-охоронців. А ті, хто повертається звідти — тримають наше небо на землі.
Після завершення офіційної частини рідні Героя відвідали Музей історії коледжу. Тут, серед літописів закладу, особливе місце тепер належить новітнім Героям України. Мама – також випускниця нашого коледжу (Коваль-Шуляр Марія Павлівна, випуск 1990 року, група А41), сестра та брат Юрія змогли поринути у спогади, переглядаючи світлини та матеріали, які дбайливо зберігають пам’ять про студентські роки та неоціненний подвиг наших героїв.
23 травня Україна вшановує тих, хто в різні історичні епохи ставав щитом для нашої культури, свободи та самого права на існування. Для нашої спільноти цей день став моментом глибокої вдячності, гордості та невимовного болю, адже ціна нашої можливості навчатися і жити під мирним небом — надто висока.
Студенти та викладачі згадали циклічність української історії: від козацьких звитяг Івана Сірка та подвигу героїв Крут до дисидентів-шістдесятників і Героїв Небесної Сотні. Ведучі наголосили, що у 2014 та 2022 роках цей генетичний код волі знову спрацював безвідмовно. Вчорашні студенти, викладачі, айтівці та будівельники одягли однострій, щоб захистити майбутнє України.
Найважчою частиною стало вшанування пам’яті тих, хто повернувся з поля бою «на щиті». Війна забирає найкращих…Серед них — випускники нашого коледжу та наші мужні земляки.
Присутні вшанували пам’ять усіх полеглих за волю України хвилиною мовчання.
Особливими й почесними гостями заходу стали рідні нашого випускника — Юрія Шуляра, який віддав життя за суверенітет України.
Його мама і сестра Анна поділилися зворушливими спогадами про Героя та подарували книгу «Пам’ять в обличчях», щоб ми завжди пам’ятали, що свобода має обличчя, і кожне з них назавжди залишиться з нами. Спільнота коледжу схилила голови перед родиною воїна, висловивши безмежну вдячність за виховання справжнього Чоловіка та Патріота. Ваша втрата — це наш спільний біль. Ваша гордість — це гордість усієї України.
Під час заходу до присутніх звернувся директор коледжу Володимир Вержаківський, наголосивши на важливості збереження пам’яті про випускників та окреслив місію теперішнього покоління студентів: «Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших випускників та земляків, чиї імена навіки викарбувані в історії коледжу та всієї України. Наш обов’язок — не просто пам’ятати їхній подвиг, а бути гідними їхньої жертви. Кожна успішно здана сесія, кожен день нашого навчання — це можливість, виборена для нас їхнім життям. Ми маємо вчитися і працювати з подвійною силою, щоб відбудувати країну, за яку вони віддали найдорожче».
Герої не вмирають — вони просто змінюють однострій на крила янголів-охоронців. А ті, хто повертається звідти — тримають наше небо на землі.
Після завершення офіційної частини рідні Героя відвідали Музей історії коледжу. Тут, серед літописів закладу, особливе місце тепер належить новітнім Героям України. Мама – також випускниця нашого коледжу (Коваль-Шуляр Марія Павлівна, випуск 1990 року, група А41), сестра та брат Юрія змогли поринути у спогади, переглядаючи світлини та матеріали, які дбайливо зберігають пам’ять про студентські роки та неоціненний подвиг наших героїв.
Щиро дякуємо організаторам заходу – викладачу Оксані Пархомчук, голові студентської ради Наталі Трояновській, художньому керівнику Марії Антоновій та нашим талановитим студентам, які змогли пропустити цей біль і гордість крізь власні серця, передати всю глибину поваги до Героїв через кожне слово, поетичний рядок та музичний акорд.
Дякуємо кожному захиснику та захисниці за можливість жити, вчитися та працювати задля Перемоги!
Слава Україні! Героям Слава!
