26 квітня 1986 року — дата, що назавжди розділила історію українського народу на «до» та «після». Чорнобильська катастрофа стала не лише найбільшою техногенною аварією в історії людства, а й суворим іспитом на мужність, жертовність та людяність. Сьогодні, через чотири десятиліття, пам’ять про ті події не згасає, а стає ще більш актуальним застереженням для всього світу.
З нагоди 40-х роковин трагедії для здобувачів освіти перших та других курсів кураторами груп Наталією Баб’яр та Світланою Вітюк було проведено виховну годину на тему: «Минуле, що попереджає: 40 років Чорнобильській трагедії».
Під час заходу студенти відновили у пам’яті хронологію подій тієї фатальної ночі. Особливу увагу було приділено першим годинам боротьби з вогнем, коли пожежники та працівники станції, не маючи належного захисту, вступили у двобій із невидимим ворогом — радіацією.
Ми вклоняємося перед героїзмом ліквідаторів. Це люди, які ціною власного життя і здоров’я виставили живий щит між розірваним реактором та людством, захистивши світ від глобальної катастрофи.
Окремим блоком обговорення стало осмислення причин аварії та її довготривалого впливу на екологію планети. Студенти переглянули документальні кадри, що демонструють:
– зміни в екосистемі зони відчуження;
– вплив радіоактивного опромінення на здоров’я багатьох поколінь;
– важливість відповідального ставлення до використання мирного атома.
У контексті сучасних викликів, учасники заходу наголосили, що сьогодні ядерна безпека України та світу знову опинилася під загрозою, що робить висновки з Чорнобильської трагедії ще більш вагомими.
Захід завершився хвилиною мовчання на честь усіх постраждалих та загиблих внаслідок аварії на ЧАЕС. Чорнобиль — це не просто сторінка в підручнику історії. Це нагадування про те, що технічний прогрес завжди має йти пліч-о-пліч із високою відповідальністю.
Ми пам’ятаємо про подвиг. Ми робимо висновки задля безпечного майбутнього.
