Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.
Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.
Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство.
Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.
З нагоди такого чудового свята студенти Новочорторийського ТЕФК мали змогу поетично провести День поезії та долучитись до запропонованих заходів викладачами Людмилою ДАНКЕВИЧ, та Іреною МОТЛІЧ й бібліотекарями коледжу Аллою СЛОБОДЕНЮК та Майєю МШАНЕЦЬКОЮ. Спершу юні поети, студентки коледжу – Світлана Сідорська, Вероніка Васількова, Тетяна Лук’янець, поділились авторськими ліричними творами, влаштувавши свято словесної чуттєвості й довершеного вміння кількома словами висловити невисловлюване. Наступне артистичне декламування поезій жартівливого характеру студентом Дмитром Годованюком створило веселий настрій усім присутнім. Під час заходу окремо згадали творчість та читали поезію Ліни Костенко, знаної української поетеси, ювілярки 19 березня. А наступні конкурси – поетичні батли «Хто автор?», «Встав пропущене слово» та вікторина «Митці українського поетичного слова» допомогли всім пригадати як українських талановитих поетів різних історичних періодів, так і закордонних авторів.
